Згідно Закону України 3651-д орган місцевого самоврядування «Солоненська сільська рада» (код ЄДРПОУ: 25221251) був реорганізований і увійшов до складу Павлівської громади

Для можливості відновлення сайту дзвоніть за телефонами: (0432) 55-43-70 - Метастудія (Вінниця)
Vlada.ua - розробка веб-сайтів для органів місцевого самоврядування

Історична довідка

Назва населеного пункту – село Солоне.

Герба і прапора село Солоне не має.

Виконавчий комітет Солоненської сільської ради утворений в 1986 році згідно рішення Запорізької обласної ради від 11.02.1986 р № 50.

За однією з версій назва села походить від назви річки Солона - притоки річки Терси.

На території сільської ради розміщене одне село Солоне.

По відношенню до Вільнянського району Солоненська сільська рада розміщена в східній частині і межує на півночі з Новогупалівською сільською радою, на півдні – з Семененківською сільською радою, на заході з смт. Славгород, Синельниківського району Дніпропетровської області. Через територію сільською ради проходить залізнична магістраль ордена Леніна Придніпровської залізничної дороги, що йде з Москви на південь країни.

Площа населеного пункту становить 121,4 га.

Станом на 01.01.2010 року в селі Солоне проживає 1276 чоловік

Село Солоне – це складова частина Запорізької області . Свою історію село починає з пореволюційного періоду. Солоне виникло у 1929 році на землях колишніх хуторів власників Германа, Михайла Тімохова, Ткаченка, Нікольського. Солоне було підпорядковане Новогупалівській сільській раді Вільнянського району. За однією з версій назва села походить від назви річки Солона - притоки річки Терси.

У 1929 році було лише 15 будинків. З них частина землеробів виїхала до Новогупалівки, а на цих землях засновано радгосп „Вербове” Село Солоне було 39 дільницею радгоспу „Вербове”. Радгосп спеціалізувався на відгодівлі свиней.

У 1932 році 39 дільниця відокремилася у окремий радгосп під назвою „Червоне Запоріжжя” Запорізького свинотресту Шевченківської сільради Червоноармійського району Запорізької області.

Перші поселенці радгоспу займалися свиноводством, але були й ті, хто займався землеробством: М.Г. Ткаченко, С.А. Зачеса, І.В. Сисоєв. Умови праці були надзвичайно тяжкі, техніки було мало, всі роботи виконувались вручну, а тягловою силою були воли та коні.

Перші жителі села жили в покинутих хуторянами будинках на 2-3 сім’ї. В одному з таких будинків була кухня, де варили їжу для працюючих у полі колгоспників.

Мирну працю радянського народу порушив віроломний напад гітлерівських військ. Почалася Велика Вітчизняна війна 22 червня 1941 року. Звістку про війну жителі села почули по радіо і в той же день відбувся масовий мітинг селян. Його учасники заявили , що самовіддано працюватимуть для допомоги фронтові.

Для частини жителів війна розпочалась ще у 1939 році, бо вони були учасниками боїв з японцями на річці Халхін Гол. Так, Михайличенко був призваний до лав Червоної армії у 1937 році, а вже в 1939 році приймав участь у боях у Монгольській Народній Республіці. У Великій Вітчизняній війні приймав участь з 1941 р. по 9 травня 1945 р. Закінчивши бойовий шлях у Берліні. Він мав нагороди: медаль “За боевые заслуги” і медаль “За отвагу”.

У 1941 році першими на фронт пішли Ведмідь Єгор Григорович,

Коновалов Єгор Митрофанович, Левадний Оверко, Залата Максим та ін. Евакуація жителів села за Волгу до Краснокутського району Саратовської області розпочалась 19 серпня 1941 року. Фронт проходив за три кілометри від села.

Село було майже повністю зруйновано, лише на Ново Гупалівському

залишилось п’ять хат, а на Нікольському – три хатини. Також у селі залишився один барак, у якому до війни жило 8 сімей, а після війни – 30 сімей. 180 односельчан стали жертвами фашизму.

Село було звільнено від німецько-фашистських окупантів у жовтні

1943 року. З евакуації поверталися жителі села, їм довелося заново будувати собі житлові будинки, а також відбудовувати господарство радгоспу. Уже в 1943 р. почали відбудовувати ферми.

На 1947 рік у радгоспі було великої рогатої худоби 203 голови, в тому числі корів дійних – 60, молодняку – 85, коней – 21, а також свиней – 130, свиноматок – 20, птиці різної – 100 голів.

Видатні земляки:

  • Шкарупило Віктор Ілліч, директор птахофабрики „Краснозапорізька”
  • Малахов Володимир Миколайович – заслужений ветеринарний лікар України.

З кінця 1960-х років почалося будівнийтво птахофабрики "Краснозапорізька" для виробництва курячого яйця, на початку 1980-х також було здано в експлуатацію комплекс по вирощювання м'яса качки на території населеного пункту с.Солоне було побудовано двоповерхову школу на 600 учнів та інші інфраструктурні об'єкти, які можна переглянути на ген плані забудови села який датується 1985 роком, за наступним посиланням https://drive.google.com/open?id=10ll8BCA2jROhGHaGTxHb4bCx3YNbnhvE

На території Солоненської сільської ради знаходяться такі фермерські господарства: „Лан”, „Чернов С. П.,”,,Кіхтенко С.О.,” „Кіхтенко В.О.,” „Лавриненко М. І.,” які обробляють 1637,62 га землі, Солоненська комунальна лікарська амбулаторія, Солонянська загально освітня школа І-ІІІ ступенів,сільський будинок культури, бібліотека філія, поштове відділення, діє 5 об’єктів торгівлі змішаної трупи товарів, 1 кафе.

З січня 2004 року діє комунальне підприємство „Солоненський сіль комунгосп”, засновником якого є Солоненська сільська рада. 

rada.org.ua - портал місцевого самоврядування


Розробка веб-сайтів для органів місцевого самоврядування
Пропонуємо веб-платформи по створенню власного веб-сайту державним органам влади, органам місцевого самоврядування та державним установам
Gromada.org.ua, Rda.org.ua, Rayrada.org.ua, School.org.ua, Osv.org.ua

Логін: *

Пароль: *